А бенефіціари хто? Чи встигне бізнес до 11 жовтня?

Останні декілька тижнів в кругах бізнесу та серед юристів, фактично, сакральною стала дата 11 жовтня 2021 року. Чому? Тому що саме до цієї дати всі юридичні особи (за невеликим виключенням)  повинні розкрити структуру власності та кінцевих бенефіціарів.

Звідки взялась саме така дата?

Перехідні положення Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» передбачають, що юридичні особи, зареєстровані до набрання чинності цим Законом, подають державному реєстратору інформацію про кінцевого бенефіціарного власника в обсязі, визначеному цим Законом, та структуру власності протягом трьох місяців з дня набрання чинності нормативно-правовим актом, яким буде затверджена форма та зміст структури власності. Власне форма та зміст структури власності була розроблена Мінфіном та набула чинності 11 липня 2021 року і, відповідно, з цієї дати і відраховуються ці три місяці.

Три місяці це багато чи мало?

Для юридичних осіб з простою та т.з. «прозорою» структурою власності три місяці більш ніж достатньо, щоб сходити до нотаріуса чи реєстратора та подати відповідні документи.

Але що робити тим юридичним особам, в яких структура власності «прозора», але дуже складна?

До наших експертів неодноразово звертались за наданням консультацій та висновків представники бізнесу та реєстраційної спільноти.

Дійсно ситуації бувають надмірно складні чи заплутані, наприклад, коли в структурі власності є юридичні особи чи інші правові утворення з різних юрисдикцій, зокрема тих, де немає зведених реєстрів чи не надають ту інформацію, яку вимагає наш законодавець; чи як от компанії, в «кінцевого» засновника якої акції перебувають у «вільному плаванні» на фондових біржах. Зібрати всю необхідну інформацію за такий короткий строк практично неможливо, що автоматично штовхає компанії до порушення встановлених строків та попадання під значні штрафи.

Медаль завжди має дві сторони. З одного боку можемо апелювати до того, що три місяці достатньо для більшості, але ж як бути з меншістю?! З іншого боку, розуміємо, що три місяці об’єктивно мало. Сподіваємось, що Верховна рада все ж таки підтримає законопроект про продовження строків для подачі структури власності і всі видихнуть з полегшенням. Але пригадуємо 2014 рік, коли схожий закон прийняли в останній день.

P.S.: Власне питання щодо структури власності та кінцевих бенефіціарів має проблемою не лише строки. Про інші проблемні аспекти та шляхи їх вирішення ми поговоримо згодом.

Володимир Цьомра, голова Лабораторії Права