Примусова вакцинація v Конституція України

Настав час і мені вставити свої 5 копійок щодо примусової вакцинації в Україні, адже вже і міністр Ляшко про неї заявив, і Кабмін підтримав, ну і сам Президент вже доручення дав.

Фото: глава МОЗ України Віктор Ляшко (Віталій Носач, РБК-Україна)

Нагадаємо, що декілька днів тому, Віктор Ляшко запропонував ввести обов’язкову вакцинацію від COVID-19, зокрема для працівників закладів освіти, працівників міністерств та інших центральних органів виконавчої влади та їх структурних підрозділів, місцевих державних адміністрацій.

А мотивував свою пропозицію пан міністр тим, що це передбачено статтею 12 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб” та і підтверджується квітневим рішенням Європейського Суду з Прав Людини.

«Ну якщо ж аж так, то напевно треба, і нема куди дітись»,  – подумаєте Ви. Ну або не подумаєте і почнете хресну ходу «Антивакцинаторів».

І не дивлячись на те, що я за вакцинацію і вже двічі «чіпований» тією самою «суміщу з Гангу», я все ж таки конституціоналіст, а тому, мене зацікавило питання конституційності таких нововведень.

Але спочатку трохи про закони

Щодо згаданої паном міністром статті 12 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб”, то вона таки дійсно передбачає можливість обов’язкової вакцинації працівники окремих професій, перелік яких встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, і такий перелік, як кажуть, вже підготовлено.

Відповідно до згаданого Закону, за відмову або ухилення від обов’язкових профілактичних щеплень працівник відсторонюються від виконання роботи. А от чи будуть працівників звільняти, та як влада це буде мотивувати – будемо дивитись та коментувати ;-).

Що ж стосується конституційності

Справа в тому, що відповідно до Конституції України закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (ст. 8), а органи державної влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України (ст. 6).

Є в нашому з Вами Основному Законі заборона (без вільної згоди людини) щодо проведення медичних, наукових чи інших дослідів (ст. 28).

Наскільки я собі розумію, із інформації на офіційному сайті ВООЗ, всі вакцини які зараз схвалюються країнами та використовуються не є такими, що пройшли всі необхідні стадії дослідів, але були погоджені та рекомендовані до закупівлі в умовах надзвичайної ситуації. А тому, де-юре, вони перебувають на стадії дослідів (дослідження).

І існує величезний ризик оскарження «примусової вакцинації» до Конституційного Суду, що загрожує, на мій хлопський розум (фразу вкрав у Миколи Вересня), певною «негативізацією» ставлення до вакцинації, у разі визнання такого рішення – неконституційним.

І ще раз повторюсь, я – за вакцинацію, але за розумну і конституційну, а дивлячись на останні дії влади, вони не завжди достримуються згаданих критеріїв.

Трохи про рішення Європейського Суду з Прав Людини та схожі рішення

Так от, ЄСПЛ прийняв рішення щодо обов’язкової вакцинації дітей від «стандартних» хвороб, і зазначив, що це не порушує ніяких прав людини, що у свій час підтвердив і наш Верховний Суд (в травні 2019), визнавши абсолютно законним дії навчального закладу, який не допустив невакциновану дитину до навчального процесу, через відсутність обов’язкових щеплень. І це ще по-Божому, бо відповідно до рішення парламенту Німеччини, якщо ви відмовились від вакцинації від кору – взяли і заплатили 2500 Євро.

Всіх обійняв і не хворійте!

Щиро Ваш,

Сергій Панасюк

Дана стаття є особистою позицією автора, є публіцистичною та не є офіційною позицією чи експертним висновком ГО «Лабораторія права»